доповзати

Доповза́ти, -за́ю, -за́єш; доповзти́, -повзу́, -взе́ш; доповзи́, -зі́м, -зі́ть; допо́вз, -повзла́; допо́взши

Значення в інших словниках

1. доповзати — допо́взати дієслово доконаного виду доповза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доповзати — -аю, -аєш, недок., доповзти, -зу, -зеш, док. 1》 Повзучи, досягати якого-небудь місця, добиратися кудись. 2》 перен., розм. Повільно, з труднощами добиратися куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доповзати — див. лізти  Словник синонімів Вусика
4. доповзати — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. доповзати — ДОПОВЗА́ТИ, аю, аєш, недок., ДОПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. Повзучи, досягати якого-небудь місця, добиратися кудись. Вони були на городі, доповзали до перших людських осель (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах