Значення в інших словниках
-
достача —
доста́ча іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
достача —
Достаток, ряснота, сил. багатство; П. достатність, вистачання.
Словник синонімів Караванського
-
достача —
-і, ж., розм. Те саме, що достаток 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
достача —
див. багато
Словник синонімів Вусика
-
достача —
ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
достача —
ДОСТА́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що доста́ток 1. По зблідлому сухому обличчю, котре не казало про розкоші та достачі, пробігали похмурі смуги (Мирний, І, 1954, 319); В непоказних одноповерхових домах із крутими гонтовими дахами або солом’яними стріхами...
Словник української мови в 11 томах
-
достача —
Достача, -чі ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Словник української мови Грінченка