Значення в інших словниках
-
достотний —
Досто́тний: — певний, точний [5;7]
Словник з творів Івана Франка
-
достотний —
досто́тний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
-
достотний —
ДОСТОТНІЙ справжній, кн. істинний, жм. справдешній; (факт) вірогідний, вірний, <�цілком> певний, безсумнівний, точний; (на диво подібний) схожий око-в-око, ДОСТЕМЕННИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
достотний —
-а, -е, рідко. Те саме, що достовірний. Достотна історія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
достотний —
див. справжній
Словник синонімів Вусика
-
достотний —
ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
достотний —
ДОСТО́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достові́рний. Достотна історія.
Словник української мови в 11 томах