достотний

ДОСТОТНІЙ справжній, кн. істинний, жм. справдешній; (факт) вірогідний, вірний, <�цілком> певний, безсумнівний, точний; (на диво подібний) схожий око-в-око, ДОСТЕМЕННИЙ.

Значення в інших словниках

1. достотний — Досто́тний: — певний, точний [5;7]  Словник з творів Івана Франка
2. достотний — досто́тний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. достотний — -а, -е, рідко. Те саме, що достовірний. Достотна історія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. достотний — див. справжній  Словник синонімів Вусика
5. достотний — ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
6. достотний — Досто́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. достотний — ДОСТО́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достові́рний. Достотна історія.  Словник української мови в 11 томах