достотній

ДОСТОТНИЙ справжній, кн. істинний, жм. справдешній; (факт) вірогідний, вірний, <�цілком> певний, безсумнівний, точний; (на диво подібний) схожий око-в-око, ДОСТЕМЕННИЙ.

Значення в інших словниках

1. достотній — Достотній, -я, -є Точь въ точь, совершенно похожій.  Словник української мови Грінченка