Словник української мови Грінченка

достотній

Достотній, -я, -є

Точь въ точь, совершенно похожій.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. достотній — ДОСТОТНИЙ справжній, кн. істинний, жм. справдешній; (факт) вірогідний, вірний, <�цілком> певний, безсумнівний, точний; (на диво подібний) схожий око-в-око, ДОСТЕМЕННИЙ.  Словник синонімів Караванського