достотно —
НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А.
Словник синонімів української мови
достотно —
Досто́тно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
достотно —
ДОСТО́ТНО, рідко. Присл. до досто́тний. — Мені достотно відомо, що гетьман Наливайко у Волощині, за кордоном (Ле, Наливайко, 1957, 225).
Словник української мови в 11 томах