дружність —
дру́жність 1 іменник жіночого роду від: дружний дру́жність 2 іменник жіночого роду від: дружній
Орфографічний словник української мови
дружність —
I -ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дружний. II -ності, ж. Абстр. ім. до дружній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дружність —
ДРУ́ЖНІСТЬ¹, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дру́жний. Стефко знав не від сьогодні про цю дивну дружність обох близнюків (Фр., VI, 1951, 143); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (Шиян...
Словник української мови в 11 томах
дружність —
Дружність, -ности ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у.
Словник української мови Грінченка