Словник української мови Грінченка

дружність

Дружність, -ности

ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дружність — дру́жність 1 іменник жіночого роду від: дружний дру́жність 2 іменник жіночого роду від: дружній  Орфографічний словник української мови
  2. дружність — I -ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дружний. II -ності, ж. Абстр. ім. до дружній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дружність — Дру́жність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дружність — ДРУ́ЖНІСТЬ¹, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дру́жний. Стефко знав не від сьогодні про цю дивну дружність обох близнюків (Фр., VI, 1951, 143); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (Шиян...  Словник української мови в 11 томах