дружність
Дружність, -ности
ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дружність — дру́жність 1 іменник жіночого роду від: дружний дру́жність 2 іменник жіночого роду від: дружній Орфографічний словник української мови
- дружність — I -ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дружний. II -ності, ж. Абстр. ім. до дружній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дружність — Дру́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дружність — ДРУ́ЖНІСТЬ¹, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дру́жний. Стефко знав не від сьогодні про цю дивну дружність обох близнюків (Фр., VI, 1951, 143); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (Шиян... Словник української мови в 11 томах