дружність

дру́жність 1

іменник жіночого роду

від: дружний

дру́жність 2

іменник жіночого роду

від: дружній

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружність — I -ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дружний. II -ності, ж. Абстр. ім. до дружній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дружність — Дру́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дружність — ДРУ́ЖНІСТЬ¹, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дру́жний. Стефко знав не від сьогодні про цю дивну дружність обох близнюків (Фр., VI, 1951, 143); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (Шиян... Словник української мови в 11 томах
  4. дружність — Дружність, -ности ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у. Словник української мови Грінченка