дружність
ДРУ́ЖНІСТЬ¹, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дру́жний.
Стефко знав не від сьогодні про цю дивну дружність обох близнюків (Фр., VI, 1951, 143);
Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (Шиян, Баланда, 1957, 221);
Енергія проростання характеризує дружність проростання насінин і визначається кількістю насінин.., що проросли протягом певного для даної культури строку (Овоч., 1956, 70).
ДРУ́ЖНІСТЬ², ності, ж. Абстр. ім. до дру́жній.
На жарти ніхто не ображається, а це ознака справжньої товариської дружності (Коп., Дуже добре, 1937, 129);
В ньому [голосі] бриніла.. зичлива дружність (Рибак, Час.., 1960, 186).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дружність — дру́жність 1 іменник жіночого роду від: дружний дру́жність 2 іменник жіночого роду від: дружній Орфографічний словник української мови
- дружність — I -ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дружний. II -ності, ж. Абстр. ім. до дружній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дружність — Дру́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дружність — Дружність, -ности ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у. Словник української мови Грінченка