дружність
ДРУ́ЖНІСТЬ¹, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дру́жний.
Стефко знав не від сьогодні про цю дивну дружність обох близнюків (Фр., VI, 1951, 143);
Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким працювала тут слобідська молодь, лютила Шумейка (Шиян, Баланда, 1957, 221);
Енергія проростання характеризує дружність проростання насінин і визначається кількістю насінин.., що проросли протягом певного для даної культури строку (Овоч., 1956, 70).
ДРУ́ЖНІСТЬ², ності, ж. Абстр. ім. до дру́жній.
На жарти ніхто не ображається, а це ознака справжньої товариської дружності (Коп., Дуже добре, 1937, 129);
В ньому [голосі] бриніла.. зичлива дружність (Рибак, Час.., 1960, 186).
Словник української мови (СУМ-11)