дрюччя —
дрю́ччя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
дрюччя —
-я, с. Збірн. до дрюк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дрюччя —
ПАЛІ́ЧЧЯ (збірн. до па́лиця), ДРЮ́ЧЧЯ, ЛОМА́ЧЧЯ, ПАТИ́ЧЧЯ діал. На дні зарослої травою, закиданої перегнилим листям та сухим паліччям ями розпалили (хлопці) вогонь (Ю.
Словник синонімів української мови
дрюччя —
ДРЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до дрюк. Здригнулися комишники, побачивши побитих товаришів, і кинулися навтьоки, підставляючи спини під чумацьке дрюччя (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
дрюччя —
Дрюччя, -чя с. соб. Толстыя палки. щоб тебе на дрюччі винесли! — Пожеланіе смерти. Г. Барв. 225.
Словник української мови Грінченка