дрюччя

Дрюччя, -чя

с. соб. Толстыя палки. щоб тебе на дрюччі винесли! — Пожеланіе смерти. Г. Барв. 225.

Значення в інших словниках

1. дрюччя — дрю́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дрюччя — -я, с. Збірн. до дрюк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрюччя — ПАЛІ́ЧЧЯ (збірн. до па́лиця), ДРЮ́ЧЧЯ, ЛОМА́ЧЧЯ, ПАТИ́ЧЧЯ діал. На дні зарослої травою, закиданої перегнилим листям та сухим паліччям ями розпалили (хлопці) вогонь (Ю.  Словник синонімів української мови
4. дрюччя — Дрю́ччя і дру́ччя, -ччя, -ччю, -ччям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дрюччя — ДРЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до дрюк. Здригнулися комишники, побачивши побитих товаришів, і кинулися навтьоки, підставляючи спини під чумацьке дрюччя (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах