дрівця —
дрівця́ множинний іменник
Орфографічний словник української мови
дрівця —
дровець і дрівець, дровця, дровець, мн. Пестл. до дрова.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дрівця —
ДРІВЦЯ́, дрове́ць і дрі́вець, ДРОВЦЯ́, дрове́ць, мн. Пестл. до дро́ва. Менший же братичок дрівця рубає (Чуб., V, 1874, 751); На невістку скаже [мати]: — А внеси, доню, дрівець (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
дрівця —
Дрівця, -вець с. мн. ум. отъ дрова.
Словник української мови Грінченка