дрівця

дрівця́

дровець і дрівець, дровця, дровець, мн.

Пестл. до дрова.

Значення в інших словниках

1. дрівця — дрівця́ множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. дрівця — Дрівця́, дріве́ць, -вця́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дрівця — ДРІВЦЯ́, дрове́ць і дрі́вець, ДРОВЦЯ́, дрове́ць, мн. Пестл. до дро́ва. Менший же братичок дрівця рубає (Чуб., V, 1874, 751); На невістку скаже [мати]: — А внеси, доню, дрівець (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
4. дрівця — Дрівця, -вець с. мн. ум. отъ дрова.  Словник української мови Грінченка