дрізд —
дрізд іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
дрізд —
дрозд, дрозда, ч. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дрізд —
Дрозда, ч. Дурень. Дрізд мутнорилий.
Словник сучасного українського сленгу
дрізд —
ДРІЗД, ДРОЗД, дрозда́, ч. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі. Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда (Коп., Як вони.., 1961, 37); З одного куща випурхнув дрізд (Донч., V, 1957, 67).
Словник української мови в 11 томах
дрізд —
Дрізд, дрозда м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка