дрізд —
ДРІЗД, ДРОЗД, дрозда́, ч. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі. Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда (Коп., Як вони.., 1961, 37); З одного куща випурхнув дрізд (Донч., V, 1957, 67).
Словник української мови в 11 томах