дрізд

дрозд, дрозда, ч.

Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі.

Значення в інших словниках

1. дрізд — дрізд іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дрізд — Дрозда, ч. Дурень. Дрізд мутнорилий.  Словник сучасного українського сленгу
3. дрізд — Дрізд, дрозда́, -до́ві; дрозди́, -ді́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дрізд — ДРІЗД, ДРОЗД, дрозда́, ч. Невеликий співучий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі. Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда (Коп., Як вони.., 1961, 37); З одного куща випурхнув дрізд (Донч., V, 1957, 67).  Словник української мови в 11 томах
5. дрізд — Дрізд, дрозда м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.  Словник української мови Грінченка