Значення в інших словниках
-
Дубівка —
Дубі́вка іменник жіночого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
дубівка —
-и, ж. 1》 Сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою та соковитим цукристим м'якушем. 2》 Плід цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дубівка —
ДУБІ́ВКА, и, ж. 1. Сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою та соковитим цукристим м’якушем. Узбецькі дині — то не звичайні дубівки чи качанки (Ле, Міжгір’я, 1953, 300). 2. Плід цієї рослини.
Словник української мови в 11 томах
-
дубівка —
Дубівка, -ки ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. Кв. II. 293. 2) Чернильный орѣшекъ. Камен. у. Вх. Лем. 412.
Словник української мови Грінченка