дуплуватий

Дуплува́тий, -та, -те

Значення в інших словниках

1. дуплуватий — дуплува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дуплуватий — -а, -е. З дуплами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дуплуватий — ДУПЛУВА́ТИЙ, а, е. З дуплами. Зупинився Марко біля дуплуватого дуба, що ріс над горою (Стор., І, 1957, 390).  Словник української мови в 11 томах
4. дуплуватий — Дуплуватий, -а, -е = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.  Словник української мови Грінченка