Значення в інших словниках
-
дуплуватий —
дуплува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
дуплуватий —
Дуплува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дуплуватий —
ДУПЛУВА́ТИЙ, а, е. З дуплами. Зупинився Марко біля дуплуватого дуба, що ріс над горою (Стор., І, 1957, 390).
Словник української мови в 11 томах
-
дуплуватий —
Дуплуватий, -а, -е = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.
Словник української мови Грінченка