Значення в інших словниках
-
дурнуватий —
дурнува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
дурнуватий —
-а, -е, розм. 1》 Трохи дурний (у 1 знач.). 2》 Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3》 Те саме, що дурний 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дурнуватий —
дурнува́тий: ◊ дурнува́тий помідор → помідор
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
дурнуватий —
див. дурний
Словник синонімів Вусика
-
дурнуватий —
ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
дурнуватий —
ДУРНУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Трохи дурний (у 1 знач.). Улас злидень та ледащо: його мати трохи пришелепувата, дурнувата, плаксива та лінива (Н.-Лев., III, 1956, 334); Якийсь дурнуватий цуцик із верескливим гавканням накинувся на машину (Руд.
Словник української мови в 11 томах