душ

Душ, ду́ші, -ші, ду́шшю; ду́ші, ду́шів (ж. р., фр. la douche). Водяна́ душ

Значення в інших словниках

1. душ — душ іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. душ — [душ] -шу, ор. -шеим, р. мн. -ш'іў  Орфоепічний словник української мови
3. душ — -у, ч. 1》 Пристосування для обливання тіла водяними струминками. 2》 Водолікувальна або гігієнічна процедура, за якої водяний струмінь діє на тіло людини. 3》 розм. Дощик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. душ — Дощачок  Словник чужослів Павло Штепа
5. душ — як (мов, на́че і т. ін.) холо́дний душ (на го́лову), зі сл. поді́яти. Несподівано, приголомшливо. На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (В.  Фразеологічний словник української мови
6. душ — ДУШ, у, ч. 1. Пристосування для обливання тіла водяними струминками. Кожні дві кімнати мали свій душ, свою ванну (Руд., Вітер.., 1958, 107); При роботі, зв’язаній із забрудненням тіла, необхідно митися в лазні або під душем щодня (Як запоб. заразн. хвор..  Словник української мови в 11 томах