душ
ДУШ, у, ч.
1. Пристосування для обливання тіла водяними струминками.
Кожні дві кімнати мали свій душ, свою ванну (Руд., Вітер.., 1958, 107);
При роботі, зв’язаній із забрудненням тіла, необхідно митися в лазні або під душем щодня (Як запоб. заразн. хвор.., 1957. 20).
2. Водолікувальна або гігієнічна процедура, при якій водяний струмінь діє на тіло людини.
[Ніна:] Спробуйте душ Шарко. Як у вас з кров’яним тиском? (Коч., II, 1956, 273);
Після напруженої роботи на комбайновому агрегаті у спеку приємно прийняти холодний душ (Колг. Укр., 8, 1956, 11);
*У порівн. Як холодний душ, ці слова протверезили одразу Віктора (Головко, І, 1957, 456).
Словник української мови (СУМ-11)