дюшес

Дюше́с (фр.), не відм.

Значення в інших словниках

1. дюшес — дюше́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дюшес — -у, ч. Назва групи десертних сортів груш із великими соковитими плодами. Зимовий або пізній дюшес.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дюшес — дюше́с (від франц. duchesse – герцогиня) назва кількох десертних сортів груші з соковитими плодами.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дюшес — ДЮШЕ́С, у, ч. Назва групи десертних сортів груш з великими соковитими плодами. Зимовий або пізній дюшес.  Словник української мови в 11 томах