дівич-вечір —
ді́вич-ве́чір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири ді́вич-ве́чори
Орфографічний словник української мови
дівич-вечір —
-чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дівич-вечір —
ДІВИ́Ч-ВЕ́ЧІР, чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням. У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повінчали (Стор., І, 1957, 362); На дівич-вечір зібралися всі Катрусині подружки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 8).
Словник української мови в 11 томах
дівич-вечір —
Дівич-вечір, -чора м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. ІІ. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. І. 41.
Словник української мови Грінченка