дівич-вечір
ДІВИ́Ч-ВЕ́ЧІР, чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням.
У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повінчали (Стор., І, 1957, 362);
На дівич-вечір зібралися всі Катрусині подружки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 8).
Словник української мови (СУМ-11)