дівич-вечір

Дівич-вечір, -чора

м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. ІІ. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. І. 41.

Значення в інших словниках

1. дівич-вечір — ді́вич-ве́чір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири ді́вич-ве́чори  Орфографічний словник української мови
2. дівич-вечір — -чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дівич-вечір — Діви́ч-ве́чір, діви́ч-ве́чора  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дівич-вечір — ДІВИ́Ч-ВЕ́ЧІР, чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням. У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повінчали (Стор., І, 1957, 362); На дівич-вечір зібралися всі Катрусині подружки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 8).  Словник української мови в 11 томах