дівич-вечір
ДІВИ́Ч-ВЕ́ЧІР, чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням.
У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повінчали (Стор., І, 1957, 362);
На дівич-вечір зібралися всі Катрусині подружки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дівич-вечір — ді́вич-ве́чір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири ді́вич-ве́чори Орфографічний словник української мови
- дівич-вечір — -чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дівич-вечір — Діви́ч-ве́чір, діви́ч-ве́чора Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дівич-вечір — Дівич-вечір, -чора м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. ІІ. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. І. 41. Словник української мови Грінченка