1. Орфографічний словник української мови

дівич-вечір

ді́вич-ве́чір

іменник чоловічого роду

* Але: два, три, чотири ді́вич-ве́чори

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівич-вечір — -чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівич-вечір — Діви́ч-ве́чір, діви́ч-ве́чора Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дівич-вечір — ДІВИ́Ч-ВЕ́ЧІР, чора, ч., заст. Обрядова вечірка молодої напередодні весілля; прощання з дівуванням. У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повінчали (Стор., І, 1957, 362); На дівич-вечір зібралися всі Катрусині подружки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 8). Словник української мови в 11 томах
  4. дівич-вечір — Дівич-вечір, -чора м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. ІІ. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. І. 41. Словник української мови Грінченка