дівич

ді́вич

іменник чоловічого роду, істота

той, хто береже свою незайманість

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівич — -а, ч., розм., рідко. Той, хто береже свою невинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівич — ДІ́ВИЧ, а, ч., розм., рідко. Той, хто береже свою невинність. Словник української мови в 11 томах