1. Словник української мови в 11 томах

дівич

ДІ́ВИЧ, а, ч., розм., рідко. Той, хто береже свою невинність.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівич — ді́вич іменник чоловічого роду, істота той, хто береже свою незайманість розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. дівич — -а, ч., розм., рідко. Той, хто береже свою невинність. Великий тлумачний словник сучасної мови