дівич ДІ́ВИЧ, а, ч., розм., рідко. Той, хто береже свою невинність. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках дівич — ді́вич іменник чоловічого роду, істота той, хто береже свою незайманість розм., рідко Орфографічний словник української мови дівич — -а, ч., розм., рідко. Той, хто береже свою невинність. Великий тлумачний словник сучасної мови