дівич

ді́вич

іменник чоловічого роду, істота

той, хто береже свою незайманість

розм., рідко

Значення в інших словниках

1. дівич — -а, ч., розм., рідко. Той, хто береже свою невинність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дівич — ДІ́ВИЧ, а, ч., розм., рідко. Той, хто береже свою невинність.  Словник української мови в 11 томах