дівча

Дівча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м

Значення в інших словниках

1. дівча — дівча́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дівча — -ати, с. Зменш.-пестл. до дівчина. || Маленька дівчина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дівча — див. дитина; дівчина  Словник синонімів Вусика
4. дівча — ДІ́ВЧИНА (молода неодружена особа жіночої статі), ДІ́ВКА розм., ДІВУ́ЛЯ фам., ДІВА́ХА зневажл., ДІВЧИ́ЩЕ зневажл., ДІВЧИ́СЬКО перев. зневажл., ДІВЧИ́НОНЬКА пестл., ДІВЧА́ пестл., ДІ́ВА заст., поет., ДІВИ́ЦЯ заст., фольк., ірон., ЧЕЛЯДИ́НА діал.  Словник синонімів української мови
5. дівча — ДІВЧА́, а́ти, с. Зменш.-пестл. до ді́вчина. Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло (Шевч., І, 1951, 391); Щирим сміхом сміється.. дівча до хлопця з любощів (Март., Тв., 1954, 73); // Маленька дівчина.  Словник української мови в 11 томах