дівча
ДІВЧА́, а́ти, с. Зменш.-пестл. до ді́вчина.
Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло (Шевч., І, 1951, 391);
Щирим сміхом сміється.. дівча до хлопця з любощів (Март., Тв., 1954, 73);
// Маленька дівчина.
Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 48).
Словник української мови (СУМ-11)