дівувати

Дівува́ти, -ву́ю, -ву́єш, -ву́є

Значення в інших словниках

1. дівувати — дівува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дівувати — -ую, -уєш, недок. Бути дівчиною. || Брати участь у дівочих розвагах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дівувати — ДІВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути дівчиною. Сиротою Отак і загину, Дівуючи в самотині, Де-небудь під тином (Шевч., II, 1953, 124); — Сиділа я на селі, дівувала та світом нудила (Н.-Лев., IV, 1956, 297); // Брати участь у дівочих розвагах.  Словник української мови в 11 томах
4. дівувати — Дівувати, -вую, -єш гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.  Словник української мови Грінченка