дільчий —
ді́льчий прикметник юр., арх.
Орфографічний словник української мови
дільчий —
-а, -е, юр., заст. Який ділить, розділяє що-небудь. Дільчий акт — юридично оформлений документ про поділ, відокремлення майна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дільчий —
ДІ́ЛЬЧИЙ, а, е, юр., заст. Який ділить, розділяє що-небудь. ∆ Ді́льчий акт — юридично оформлений документ про поділ, відокремлення майна.
Словник української мови в 11 томах
дільчий —
Дільчий, -а, -е Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Словник української мови Грінченка