екзальтація —
-ї, ж. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
екзальтація —
екзальта́ція (лат. exaltatio, від exaltus – дуже високий) збуджений стан, надмірна захопленість. У психіатрії – стан збудження без потьмарення свідомості.
Словник іншомовних слів Мельничука
екзальтація —
ЕКЗАЛЬТА́ЦІЯ, ї ж., книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь. Інколи ж його просто гедзь нападав — і тоді він ставав нестерпучим: пускав Раїсі шпильки, глузував з її екзальтації (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах