екзальтація

ЕКЗАЛЬТАЦІЯ – ЕКЗАЛЬТОВАНІСТЬ

Екзальтація, -ї, ор. -єю, книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чогось: хвороблива екзальтація, сентиментальна екзальтація, надмірна екзальтація.

Екзальтованість, -ності, ор. -ністю. Властивість і стан екзальтованого: юнацька екзальтованість, пасивна екзальтованість.

Значення в інших словниках

1. екзальтація — Екзальта́ція: — захоплення, захват [47]  Словник з творів Івана Франка
2. екзальтація — екзальта́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. екзальтація — Захопленість, збудженість, захоплення, захват, збудження, піднесення, сил. ЕКСТАЗА, вибух емоцій; екзальтованість.  Словник синонімів Караванського
4. екзальтація — -ї, ж. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. екзальтація — екзальта́ція (лат. exaltatio, від exaltus – дуже високий) збуджений стан, надмірна захопленість. У психіатрії – стан збудження без потьмарення свідомості.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. екзальтація — Екзальта́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. екзальтація — ЕКЗАЛЬТА́ЦІЯ, ї ж., книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь. Інколи ж його просто гедзь нападав — і тоді він ставав нестерпучим: пускав Раїсі шпильки, глузував з її екзальтації (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах