епігон

Епіго́н, -на; -го́ни, -нів (гр.)

Значення в інших словниках

1. епігон — епіго́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. епігон — (у мистецтві) наслідувач, сліпий послідовник, безликий <�неориґінальний> творець.  Словник синонімів Караванського
3. епігон — Наслідувач, див. писатель  Словник чужослів Павло Штепа
4. епігон — епіго́н (від грец. επίγονος – нащадок) зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. епігон — ЕПІГО́Н, а, ч. Послідовник якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), який не має творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї. ..новоіскрівці є епігонами економізму..  Словник української мови в 11 томах