епігон —
Наслідувач, див. писатель
Словник чужослів Павло Штепа
епігон —
епіго́н (від грец. επίγονος – нащадок) зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників.
Словник іншомовних слів Мельничука
епігон —
ЕПІГО́Н, а, ч. Послідовник якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), який не має творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї. ..новоіскрівці є епігонами економізму..
Словник української мови в 11 томах