1. Орфографічний словник української мови

епігон

епіго́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епігон — (у мистецтві) наслідувач, сліпий послідовник, безликий <�неориґінальний> творець. Словник синонімів Караванського
  2. епігон — Наслідувач, див. писатель Словник чужослів Павло Штепа
  3. епігон — епіго́н (від грец. επίγονος – нащадок) зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. епігон — Епіго́н, -на; -го́ни, -нів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. епігон — ЕПІГО́Н, а, ч. Послідовник якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), який не має творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї. ..новоіскрівці є епігонами економізму.. Словник української мови в 11 томах