1. Словник іншомовних слів Мельничука

епігон

епіго́н

(від грец. επίγονος – нащадок)

зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епігон — епіго́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. епігон — (у мистецтві) наслідувач, сліпий послідовник, безликий <�неориґінальний> творець. Словник синонімів Караванського
  3. епігон — Наслідувач, див. писатель Словник чужослів Павло Штепа
  4. епігон — Епіго́н, -на; -го́ни, -нів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. епігон — ЕПІГО́Н, а, ч. Послідовник якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), який не має творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї. ..новоіскрівці є епігонами економізму.. Словник української мови в 11 томах