епігон
Наслідувач, див. писатель
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епігон — епіго́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- епігон — (у мистецтві) наслідувач, сліпий послідовник, безликий <�неориґінальний> творець. Словник синонімів Караванського
- епігон — епіго́н (від грец. επίγονος – нащадок) зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників. Словник іншомовних слів Мельничука
- епігон — Епіго́н, -на; -го́ни, -нів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- епігон — ЕПІГО́Н, а, ч. Послідовник якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), який не має творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворює застарілі ідеї. ..новоіскрівці є епігонами економізму.. Словник української мови в 11 томах