епігенетичний
епігенети́чний
(від епі... і генетичний)
той, що виник внаслідок вторинних процесів;
¤ е-ні родовища – родовища корисних копалин, що утворилися пізніше, ніж гірські породи, які містять їх;
¤ е-ні долини – річкові долини, що розвиваються у верхніх товщах гірських порід і не пов’язані з геологічною структурою місцевості.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епігенетичний — епігенети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- епігенетичний — Эпигенетический — epigenetic — еріgenetische – утворений пізніше комплексів, які його містять (про мінерал). Гірничий енциклопедичний словник
- епігенетичний — -а, -е. Той, що виник внаслідок вторинних процесів. Епігенетичні родовища — родовища корисних копалин, що утворилися пізніше, ніж гірські породи, які їх містять. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епігенетичний — ЕПІГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, біол., геол. Який утворився внаслідок епігенезу. Зміни послідовностей ДНК та епігенетичні чинники впливають на глобальне вираження гена (з наук. літ.); Епігенетичні родовища. Словник української мови у 20 томах