1. Великий тлумачний словник сучасної мови

епігенетичний

епігенети́чний

-а, -е.

Той, що виник внаслідок вторинних процесів.

Епігенетичні родовища — родовища корисних копалин, що утворилися пізніше, ніж гірські породи, які їх містять.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епігенетичний — епігенети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. епігенетичний — Эпигенетический — epigenetic — еріgenetische – утворений пізніше комплексів, які його містять (про мінерал). Гірничий енциклопедичний словник
  3. епігенетичний — ЕПІГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, біол., геол. Який утворився внаслідок епігенезу. Зміни послідовностей ДНК та епігенетичні чинники впливають на глобальне вираження гена (з наук. літ.); Епігенетичні родовища. Словник української мови у 20 томах
  4. епігенетичний — епігенети́чний (від епі... і генетичний) той, що виник внаслідок вторинних процесів; ¤ е-ні родовища – родовища корисних копалин, що утворилися пізніше, ніж гірські породи, які містять їх; ¤ е-ні долини – річкові долини... Словник іншомовних слів Мельничука