епігенетичний
ЕПІГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, біол., геол.
Який утворився внаслідок епігенезу.
Зміни послідовностей ДНК та епігенетичні чинники впливають на глобальне вираження гена (з наук. літ.);
Епігенетичні родовища.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епігенетичний — епігенети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- епігенетичний — Эпигенетический — epigenetic — еріgenetische – утворений пізніше комплексів, які його містять (про мінерал). Гірничий енциклопедичний словник
- епігенетичний — -а, -е. Той, що виник внаслідок вторинних процесів. Епігенетичні родовища — родовища корисних копалин, що утворилися пізніше, ніж гірські породи, які їх містять. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епігенетичний — епігенети́чний (від епі... і генетичний) той, що виник внаслідок вторинних процесів; ¤ е-ні родовища – родовища корисних копалин, що утворилися пізніше, ніж гірські породи, які містять їх; ¤ е-ні долини – річкові долини... Словник іншомовних слів Мельничука